Вогонь, якого ніхто не може приборкати
Учителів судитимуть суворіше, і причина — язик: стерно, іскра, отрута, яку ніхто не приборкає. Ті самі уста благословляють нашого Отця і проклинають людей, створених на його подобу. Справжня мудрість виявляється в мирній, милосердній поведінці, а не в гіркому честолюбстві.
3 1Брати мої й сестри, не багато з вас нехай стають учителями, бо ми, вчителі, зазнаємо суворішого суду. 2Адже всі ми спотикаємося багато в чому. Хто ніколи не спотикається в слові, той зріла людина, здатна приборкати й усе своє тіло. 3Якщо ми вкладаємо вудила в рот коням, щоб вони корилися нам, то керуємо й усім їхнім тілом. 4Погляньте й на кораблі: хоч які вони великі та гнані сильними вітрами, а крихітне стерно спрямовує їх, куди забажає стерновий. 5Так само й язик — мала частина тіла, та вихваляється великим. Погляньте, який малий вогонь запалює величезний ліс! 6Язик — це вогонь, світ неправедності серед частин нашого тіла. Він опоганює все тіло, запалює весь перебіг життя й сам запалюється від пекла. a a v6 Геєна — це долина Гінном за межами Єрусалима, місце, де палили сміття, яке стало образом остаточного суду, — тут саме пекло. 7Усякий рід звірів, птахів, плазунів і морських створінь приборкується й уже приборканий людством, 8але язика ніхто з людей приборкати не може. Це невгамовне зло, повне смертоносної отрути. 9Ним ми благословляємо нашого Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою нашого Отця. 10З тих самих уст виходить благословення й прокляття. Брати мої й сестри, не повинно так бути. 11Хіба джерело з одного отвору виливає воду солодку й гірку? 12Брати й сестри, хіба може смоківниця родити оливки, а виноградна лоза — смокви? Так само й солоне джерело не може дати прісної води.
Мудрість згори
13Хто серед вас мудрий і розумний? Нехай покаже свої діла доброю поведінкою, у смиренності мудрості. 14Але якщо гірка заздрість і себелюбне честолюбство наповнюють ваше серце, не вихваляйтеся й не говоріть неправди проти істини. 15Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, душевна, демонічна. 16Бо де заздрість і себелюбне честолюбство, там панує безлад і всяке лихе діло. 17Мудрість, що згори, насамперед чиста, потім миролюбна, лагідна, поступлива, повна милосердя й добрих плодів, безстороння, щира. 18А врожай праведності сіється в мирі тими, хто творить мир.
