Благодать і мир Солуні
Тепле підбадьорення Павла молодій церкві та його навчання про повернення Господа.
1 1Павло, Сила й Тимофій — до церкви солунян у нашому Отці та Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир.
2Ми завжди дякуємо нашому Отцеві за всіх вас, згадуючи вас у своїх молитвах.
Вдячність за їхню віру та любов
3Ми постійно згадуємо перед нашим Отцем вашу працю, породжену вірою, ваші труди, спонукані любов’ю, і вашу стійкість, натхненну надією на нашого Господа Ісуса Христа. 4Бо ми знаємо, брати й сестри, улюблені нашим Отцем, що він обрав вас, 5бо наша добра звістка прийшла до вас не лише в словах, а й у силі, у Святому Дусі та в повній переконаності. Ви знаєте, якими ми були серед вас заради вас. 6Ви наслідували нас і Господа, прийнявши звістку серед великих страждань, з радістю від Святого Духа, 7так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та Ахаї. 8Бо від вас розлетілося слово Господнє — не тільки в Македонії та Ахаї, але ваша віра в нашого Отця досягла всюди, — тож нам нема потреби щось говорити. 9Бо вони самі розповідають про нас, як нас прийняли серед вас і як ви навернулися до нашого Отця від ідолів, щоб служити живому та істинному Отцеві, 10і чекати з небес його Сина, якого наш Отець воскресив із мертвих, — Ісуса, який рятує нас від прийдешнього гніву. a a v10 Павло називає всю добру звістку одним подихом: Отець воскресив свого Сина Ісуса, який рятує нас від прийдешнього суду, — Отець і Син діють разом задля нашого спасіння.
