Алілуя
Абетковий вірш про діла нашого Отця: варті вивчення, навмисно зроблені пам'ятними, вірні й справедливі. Він годує тих, хто боїться Його, і назавжди тримає Свій завіт. Останній рядок робить це практичним: цей страх — початок мудрості.
111 1Алілуя! Я прославлю нашого Отця всім своїм серцем, у колі праведних та у зібранні. 2Великі діла нашого Отця, їх досліджують усі, хто ними втішається. 3Велич і слава — у ділі його, і праведність його триває вічно. 4Він зробив так, щоб пам’ятали його чудеса; милостивий наш Отець, і серце його сповнене милосердя. 5Він дає їжу тим, хто боїться його; він вічно пам’ятає свій заповіт. 6Він показав своєму народові силу своїх діл, давши їм спадщину народів. 7Діла рук його — вірні й справедливі; усі його настанови надійні. 8Вони утверджені навіки-віків, здійснені у вірності й правоті. 9Він послав визволення своєму народові; він навіки встановив свій заповіт. Святе й грізне ім’я його. 10Страх перед нашим Отцем — початок мудрості; добрий розум мають усі, хто так чинить. Хвала йому триває вічно. a a v10 Страх тут означає благоговійний трепет і глибоку пошану, а не жах чи переляк.
