Хліб на воді

Пускай свій хліб по воді й роздавай свою частку широко, бо не знаєш, яке лихо надходить. Хто стежить за вітром, той ніколи не посіє. Сій уранці й увечері, тішся світлом, пам'ятай про темні дні попереду і знай, що Бог приведе молодість на суд.

Розділ 11.

Пусти хліб свій по воді, бо через багато днів ти знову знайдеш його. Дай частку сімом, і навіть вісьмом, бо ти не знаєш, яке лихо може спіткати землю. Коли хмари повні, вони проливають дощ на землю; а коли дерево падає на південь чи на північ, то де воно впаде, там і залишиться. Хто пильнує вітер, той ніколи не сіятиме, а хто придивляється до хмар, той ніколи не жатиме.

Як ти не знаєш, куди прямує вітер, ні як формуються кості в утробі вагітної жінки, так не можеш ти збагнути діла Божого, Який творить усе.

Сій своє насіння вранці, а ввечері не давай спочинку своїй руці, бо ти не знаєш, що вдасться — це чи те — чи обидва будуть однаково добрі.

Світло солодке

Світло солодке, і приємно очам бачити сонце.

Тож якщо людина живе багато років, нехай радіє всім їм; але нехай пам’ятає про дні темряви, бо їх буде багато. Усе, що приходить, — минуще.

Радій, юначе, у своїй молодості, і нехай серце твоє тішить тебе у дні твоєї юності. Ходи дорогами свого серця і за тим, що бачать твої очі; але знай, що за все це Бог приведе тебе на суд.

Тож віджени журбу від свого серця, і віддали біль від свого тіла, бо молодість і світанок життя — минущі.