Спрага за тобою
Псалом Давида, коли він був у Юдейській пустелі.
Написано в Юдейській пустелі, де спрага буквальна. Давид переносить її: усе його тіло прагне його Отця, як суха земля прагне води, і він називає завітну любов кращою за саме життя, згадуючи його в нічні сторожі.
63 1Отче мій, ти — мій Отець; я шукаю тебе всім своїм серцем. Моя душа спрагла за тобою, усе моє тіло тужить за тобою, у сухій та виснаженій землі, де немає води. 2Тож я споглядав тебе у святині та бачив твою силу і твою славу. 3Бо твоя незмінна любов краща за життя, мої вуста прославлятимуть тебе. 4Тож я благословлятиму тебе, поки живу; в ім’я твоє здійматиму свої руки. 5Моя душа насичується, мов найситнішими стравами, і радісними вустами мої уста славлять тебе.
6Коли згадую тебе на своєму ложі та роздумую про тебе довгими нічними годинами. 7Бо ти був моєю допомогою, і в тіні твоїх крил я радісно співаю. 8Моя душа горнеться до тебе; твоя правиця міцно тримає мене.
9А ті, хто прагне знищити моє життя, зійдуть у глибини землі. 10Їх віддадуть мечу; вони стануть поживою для шакалів. 11А цар радітиме в нашому Отці; усі, хто присягає нашим Отцем, тріумфуватимуть, бо уста брехунів замовкнуть.
