Йона в морській безодні

Із нутра риби Йона молиться, наче потопельник: водорості обвивають йому голову, а брами землі замкнулися за ним. Він дякує нашому Отцеві, що підняв його життя з ями. Він обіцяє виконати те, що пообіцяв, і риба викидає його на суходіл.

Розділ 2.

Тоді Йона помолився до нашого Отця з утроби риби: У своїй скорботі я кликав до свого Отця, і він відповів мені; з утроби могили я волав про допомогу, і ти почув мій голос. Ти кинув мене в безодню, у саме серце морів, і течії вирували навколо мене; усі твої буруни й хвилі перекотилися наді мною. Тоді я сказав: «Мене вигнано геть від твоїх очей; та все ж я знову погляну на твій святий храм». Води зімкнулися наді мною аж до смерті; безодня оточила мене; водорості обвили мою голову. Я опустився до основ гір; земля замкнула свої ворота за мною навіки. Але ти підняв моє життя з ями, Отче мій. Коли життя моє згасало, я згадав свого Отця, і моя молитва піднялася до тебе, до твого святого храму. Ті, хто чіпляється за нікчемних ідолів, відвертаються від любові, яка могла б бути їхньою. А я принесу тобі жертву з вдячною хвалою; я виконаю кожну обітницю, яку дав. Спасіння належить нашому Отцеві!

Тоді наш Отець промовив до риби, і вона виригнула Йону на суходіл.